Reset

architectural monument

Annunciation Cathedral

Annunciation Cathedral — St. Mary’s Annunciation Cathedral, the Blessed Virgin’s Nazareth — is the main church of Nizhyn Monastery. It was built in 1702-1716 on metropolyt (bishop) Stefan Yavorsky’s money according to the Moscow architect H. I. Ustynov’s project in the baroque style. According to the plan the stone cathedral is pentadomed, quadruple, cross-shaped. According to the founder’s request the cathedral was dedicated to the victory over the Swedish forces in the Poltava battle. The 19th-20th century paintings are partially preserved in the interior of the cathedral.

Landlord Parpura’s mansion

Landlord Parpura’s mansion is a two-storied brick house - palace built at the turn of the 19th – beginning of 20th century in the best traditions of classicism. The composition features a rigorous elegance, harmony and symmetry. The walls, lined with bright red brick which pointing, give the building solemnity.

Landowner Pashkovska’s mansion

A residential two-storied building with the surrounding area which belonged to the landowner N.I.Pashkovska. The building is a typical example of the civil architecture of Nizhyn of late classicism. Since its existence the building has not undergone any significant reconstruction. While studying in the Nizhyn classical school (years 1880) Riznychenko Volodymyr Vasylovych (1870-1932) lived in this house - an outstanding Ukrainian scientist in the field of geology and geography, Academician of the Ukr.SSR (1929), cartoonist, poet and translator. In 1912-1919 there was the Second High School for boys in Nizhyn in this building.

St. Elijah’s Church of Vvedenskyi monastery

St. Elijah’s stone summer Church of Vvedensky monastery was erected simultaneously with the bell tower in 1814 in the courtyard of Vvedensky Cathedral (1775). Originally, the church was one-storied, rectangulas-shaped, and had one pear-shaped dome. After the reconstruction of the monastery, the monastery cells were placed within the Church.

St. Nicolas’s Church

St. Nicolas’s Church was built in 1873 on the L. Sadovskii’s project as the winter church near the Holy Protectress Church. One-storied stone church initially had only one pear-shaped cupola. Architecturally the church is an outstanding example of a building in the neoclassical style.

The Church of Saint Іoann Predtecha and shopping arcades

Saint Іoann Predtecha Church was built in 1842 as a warm, heated in winter, a Church at St Nicholas Cathedral. Originally had a classic style. 10 one-store stone benches of the Cathedral formed a shopping arcade - a long enclosure surrounded by an open gallery. Benches fenced off Cathedral complex from the square from the East on the same line with the apse of the Church of Іoann Predtecha , closely adhering to it. In the 20-ies of the 19th century the Church was distorted and converted into a municipal House of culture. An open gallery of shopping arcades was bricked up.

The Church of St. Ioan Bogoslov

Church of St. Ioan Bogoslov was built in 1752 at the expense of Nizhyn merchants. Nizhyn Greek Ioan Ternaviot made a significant contribution. In the style aspect church building belongs to the transitional stage: from late Baroque to Classicism. The presence of the second floor is a rare feature of the Church of St. Ioan Bogoslov.

The estate of landlords Makarovs

The building is a typical example of Nizhyn civil architecture of late classicism. The estate was the property of the local landowner Mykola Yakovych Makarov (1828-1892) – an official, journalist, cultural and educational figure. M. Makarov was the head of the Moscow Exchequer and a board member of the finance ministry. Makarov was on friendly terms with T.H. Shevchenko, Marko Vovchok, O.I.Hertsen. According to the legend, Mykola Gogol read his first works in the main building of the barton in 1827.

The house of the Greek magistrate

The house of the Greek magistrate was built in 1785. The house is brick, in baroque style, two-storeyed, preserved in its original form. It is a rare example of the administrative building of the 18th century that survived to the present day. Nizhyn Greek magistrate is a body of local self-government of Nizhyn Greek community, that was established by the order of Catherine II (1785). The magistrate had its own signet, discussed all affairs of Nizhyn community and was not the subject to control for the local authorities. The Nizhyn Greeks were free from taxation and state duties. On February 20, 1872 the Nizhyn Greek magistrate was eliminated, the Greeks were equated to the bourgeoisie and all documents were passed to the local government administration (Uprava).

The house of the honorable citizen A.I. Levchenko

The house of the honorable citizen A.I. Levchenko was built in early 20th century. From 1912 the Nizhyn women’s gymnasium of Anna Fedorivna Krestynska was situated there (1856-1923), which had been founded on public money. The building is two-storeyed, stone, rectangular in form, has a decorated façade. It has preserved its original form.

The house of the treasurer of Blahovishchensky (Annunciation) monastery (a hotel for pilgrims)

The house of the treasurer of Blahovishchensky monastery was built at the turn of the 18th -19th centuries on the monastry’s territory. It is stone, one-storeyed, rectangular in plan.

The mansion where Maria Evheniivna Malysh-Fedorets, a Ukrainian theatre and cinema actress lived.

In this mansion Maria Evheniivna Malysh-Fedorets, a Ukrainian theatre and cinema actress lived off and on in 1918-1919 (1885-1944). It was a property of the landlord Petro Hryhorovych Borsuk, after whose death it passed carried over to his widow Daria Petrivna Borsuk. In 1918 the mansion was nationalized and leased to the previous owner from whom Malysh-Fedorets rented the flat. In 1944 the actress emigrated to Germany, later to Australia (1951) where she died on April 5, 1960 in Melbourne.

The Michael Lihda`s house of chemist`s is the oldest private chemist`s shop in Left-Bank Ukraine (1777)

In this house a private pharmacy shop was opened in 1777 by the retired doctor of Izyum hussar regiment, Nizhyn Greek Michael Lihda. The pharmacy is the oldest private pharmacy shop in Left-Bank Ukraine. During its existence the building didn`t undergo any significant reconstruction. Due to its architectural forms and proportions the building harmonizes with ambient historically architectural surroundings and represents an example of façade building of Stare Misto at the turn of the 18th -19th centuries. Indoors there is a museum, where documents about the history of the chemist`s shop, ancient chemist`s crockery, medicine cabinet, old recipes of medicine are exhibited.

Trinity Church

Trinity Church was built in 1727-1733 in the baroque style. In the 1830s a rebate ledge with a porch and a double-deck bell tower were added to the main entrance, which gave some features of classicism to the building. Inside the church some oil paintings of 19th century are preserved. Trinity Church together with St. Michael's and All Saints Greek churches creates a unique historical and architectural complex.

Благовіщенський монастир

Благовіщенський чоловічий монастир один з трьох монастирів м. Ніжина. Обитель була створена за ініціативою митрополита Стефана Яворського після освячення новозбудованого у м. Ніжині Благовіщенського собору у 1717 р. Під час монастирської реформи Катерини ІІ отримав статус монастиря другого класу. Неодноразово горів та відбудовувався. До нашого часу збереглись монастирські будівлі Благовіщенського собору, торгових рядів, келій, будинку настоятеля та трапезної. У 1921 р. був закритий радянською владою відроджений на початку ХХІ ст. Належить Українській православній церкві Московського патріархату.

Богадільня (інвалідний дім) Грецького подвір’я

Мурований інвалідний будинок на колишньому Грецькому подвір’ї було споруджено рішенням ніжинської грецької громади у 1821 р. Призначався для утримання хворих, немічних і бідних престарілих греків.

Богоявленська церква

Богоявленська церква побудована на території колишнього Ніжинського замку. Спочатку будівля представляла собою прямокутний план. А в 1826 р. було прибудовано баню, з заходу – дзвіницю, а біля бокових входів – колонні портики ( не збереглися). Церкву оточував мур, у якому на початку 20 ст. були торгові лавки. Храм належить УПЦ Київського Патріархату.

Будинок І.М.Самойловича

Грецька вулиця (сучасна назва вул. Гребінки Є.) – одна з найстаріших вулиць міста та головна вулиця ніжинського грецького кварталу. З ХУІІІ ст. була забудована садибами та громадськими будівлями ніжинських греків.

Будинок графа Капуані

Житловий кам`яний двоповерховий будинок належав графу Якову Капуані (? – 1794) - уродженцю італійської П`яченци, військовому коменданту м. Ніжина.&lt;br /&gt;<br />
У цьому будинку в травні 1787 р. граф Капуані приймав Франціско де Міранду (1750-1816) – національного героя республіки Венесуела, одного з ініціаторів та керівників боротьби за незалежність іспанських колоній у Південній Америці.&lt;br /&gt;<br />
Будинок являє собою зразок будівлі періоду раннього класицизму, особливу привабливість якому надає ризаліт дворового фасаду на рівні другого поверху, що має відкриту галерею на чотирьох круглих стовпах, нажаль нині частково закладену цеглою.&lt;br /&gt;<br />
У дворі садиби зберігся старий 200- столітній дуб. Це дерево можна побачити на фотографіях Ніжина кінця 19 ст.&lt;br /&gt;

Будинок колишнього окружного суду

Будинок в якому у 1874 р. був відкритий окружний суд 3-ї категорії. Суд мав два відділення – кримінальних та цивільних справ. Він являв собою суд першої інстанції для всіх станів. В цьому суді працював видатний історик О.М.Лазаревський, знаний дослідник історії Лівобережної України часів Гетьманщини

Будинок Купецького зібрання

Двоповерховий мурований будинок, з характерним для кін. ХІХ ст. оздобленням. Збудований у 1899 р. для проведення зібрань торгової еліти міста, так званого Купецького клубу.

Будинок Олександрівського грецького училища

Було відкрито 22 січня 1817 р. згідно з наказом імператора Олександра І. Призначалось для навчання дітей з грецьких родин, але до училища приймали представників інших національностей, які бажали «познаний в науках».

Будинок першої у Ніжині електростанції

2. Будівля електростанції була збудована у 1914-1916 рр. за проектом київського архітектора П.Г. Сластьона. У 1916 р. в Ніжині засвітилися перші електричні лампочки. За призначенням будівля функціонувала до Другої Світової війни, під час якої була частково зруйнована. Пізніше у будівлі розміщувалося ремісниче училище та спортзал. Сьогодні у приміщенні електростанції розташована Ніжинська дитячо-юнацька спортивна школа.

Будинок родини Спаських

Будинок належав відомій у місті своєю благодійністю родині священика і богослова Спаського Георгія Івановича.

Будинок служб Ніжинської гімназії вищих наук

Будинок служб – двоповерхова мурована будівля XIX ст. За своїми архітектурними формами і пропорціями гармонійно вписується у оточуюче історико-архітектурне середовище, являє собою зразок фасадної забудови вулиці Старого Міста рубежу XIX ст.

Будинок, в якому жив відомий український вчений патофізіолог О.О.Богомолець

Кам’яний будинок, розташований на вул. Воздвиженська 26 (колишня вул. Щорса), в якому протягом 1886–1906 рр. в дитячі роки разом з родиною проживав вчений із світовим ім’ям – Олександр Олександрович Богомолець . Будинок, є цінною пам’яткою архітектури початку поч. ХІХ ст.

Будинок, де народився Ю.Ф.Лисянський

Кам’яний будинок середини ХVІІІ ст. Використовувася як помешкання священників церкви Іоанна Богослова. У 1773 р. у цьому будинку в родині священника Ф. Лисянського народився видатний мореплавець, дослідник, морський офіцер Юрій Федорович Лисянський, який у 1803-1806 рр. здійснив першу російську навколосвітню подорож на вітрильнику «Нева». Результати подорожі були викладені Ю.Ф. Лисянським у двотомнику «Путешествие вокруг света на корабле «Нева» 1803-1806 гг.».

Введенський монастир

2. Введенський монастир – жіночий монастир, збудований у ІІ пол. XVII ст. Розквіт обителі припадає на ІІ пол. ХІХ ст., коли при ній функціонували училище для дівчат, іконописна майстерня, лікарня та готель. У кін. ХІХ – поч. ХХ ст. у монастирі проживало 200 монахинь. У 1920-х рр. був насильно закритий владою більшовиків. Садиба монастиря використовувалась для розміщення Дитячого містечка ім. Воровського, військової частини (арт-депо). У 1998 р. монастир було відроджено. Належить Українській православній церкві Московського Патріархату.

Введенський собор

2. Введенський собор – центральний храм Введенського жіночого монастиря, збудований у 1778 р. у стилі українського бароко. У роки радянської влади собор було закрито. У 1998 р. Введенський собор було відроджено. Храм належить Українській православній церкві Московського Патріархату.

Готель Введенського монастиря

2. Готель Введенського жіночого монастиря відкритий у 1863 р. для потреб пересічних ніжинців та гостей міста. Нині в приміщенні готелю Введенського монастиря розташовується головний навчальний корпус Ніжинського училища культури імені Марії Заньковецької.

Грецька Всіхсвятська церква

Всіхсвятська церква будувалась з 1760 – 1805 р. при безпосередній участі Ніжинського грецького братства , засновником та меценатом якого у свій час став Іван Мазепа. Зведена на місці дерев”яної церкви 1692 р і першого мурованого храму Всіх Святих, який був розібраний «за ветхостью» у 1760 –х р .Культова споруда представляє собою архаїчний тип зальної церкви, поширений на Балканах. Має риси класицизму. Належить УПЦ Київського Патріархату.

Грецька Михайлівська церква

Грецька Михайлівська церква побудована на місці дерев”яної, що стояла з 1680 р..Освячена 1731 р.. Невелика, мурована, тридільна, одно банна, з гранчастим центром, бабинцем, півкруглою апсидою і притвором з західного боку. На північному боці вівтарної стіни вміщено мармурові дошки з грецькими текстами.

Грецький магазин

Грецька вулиця (сучасна назва вул. Гребінки Є.) – одна з найстаріших вулиць міста та головна вулиця ніжинського грецького кварталу. З ХУІІІ ст. була забудована садибами та громадськими будівлями ніжинських греків.

Дзвіниця Введенського монастиря

Дзвіниця Введенського монастиря була збудована у 1814 р. У сер. ХХ ст. через закриття радянською владою Введенського монастиря дзвіниця прийшла в занепад. На поч. ХХІ ст. дзвіниця була відбудована разом з усім комплексом обителі.

Жіноча гімназія П.Кушакевич, міський комерційний банк

Загальна жіноча гімназія відкрита у 1878 р. на кошти петербурзького золотопромисловця, уродженця Ніжина А.Ф.Кушакевича в пам&amp;amp;#039;ять про померлу дружину Пелагею Іванівну.

Кав’ярня М.В.Стефант’єва

Будинок був зведений наприкінці XVІІІ ст. Зазнав кількох перебудов: наприкінці ХІХ ст. змінено архітектуру артикуляцію фасадів, в ІІ пол. ХХ ст.змінено планування при пристосуванні для сучасних потреб..За своїми архітектурними формами і пропорціями споруда гармонійно вписується в оточуюче історико-архітектурне середовище,являє собою зразок фасадної забудови вулиці Старого Міста рубежу XVІІІ – ХІХ століть.

Кам’яниця

Кам’яниця кін.XVIII ст. - одноповерхова будівля

Кам’яниця вул.Гребінки, 37

Грецька вулиця (сучасна назва вул. Гребінки Є.) – одна з найстаріших вулиць міста та головна вулиця ніжинського грецького кварталу. З ХУІІІ ст. була забудована садибами та громадськими будівлями ніжинських греків.

Кам’яниця вул.Гребінки, 9

Грецька вулиця (сучасна назва вул. Гребінки Є.) – одна з найстаріших вулиць міста та головна вулиця ніжинського грецького кварталу. З ХУІІІ ст. була забудована садибами та громадськими будівлями ніжинських греків.

Комплекс залізничного вокзалу

Будівля вокзалу функціонує в Ніжині з ІІ половини ХІХ ст., коли повз місто (за 5 км. Від Ніжина) було відкрито рух поїздів на Курсько-Київській залізниці. Вокзал у 1868 р. перетворився у важливий пункт доставки і вивезення товарів та сільськогосподарських продуктів, що сприяло зростанню економічного розвитку міста і пасажирського сполучення.

Комплекс Ніжинського ліцею (мур.) XIX ст.

Комплекс Ніжинського ліцею збудовано в XIX ст., складався з головного корпусу (ліцею) , каретника, стайні та житлового флігеля. Ліцей князя Безбородька – один з найстаріших вищих навчальних закладів України.&amp;amp;lt;br /&amp;amp;gt;&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;<br />
Відкритий у 1820 р. на кошти нащадка української козацької старшини, канцлера О.А. Безбородька та його брата графа І.А.Безбородька як Гімназія вищих наук. Навчальний корпус гімназії споруджено протягом 1805 - 1817 рр. за проектом академіка архітектора Луїжі (Алоїзія) Руска . У стильовому відношенні будівля відобразила риси класицизму кінця XVIII ст. &amp;amp;lt;br /&amp;amp;gt;

Комплекс споруд Ніжинського острогу (тюремного замку)

Ніжинський острог побудований по типовому проекту російського зодчого Андріяна Захарова згідно положень реформи початку ХІХ ст. по запровадженню в Російській імперії єдиної системи губернського управління і, як наслідок, розширення мережі закладів державного управління.

Комплекс споруд Поштової станції

До нашого часу в Ніжині зберігся єдиний в Україні комплекс будівель Поштової станції (контори). Комплекс побудовано в 70-ті роки XVIII ст.,складався з двох симетрично зведених одноповерхових мурованих флігелів, двоповерхового будинку та двох стаєнь. У флігелі, що зберігся, розташовано музей &amp;quot;Поштова станція&amp;quot;, де представлено історію кінної пошти України від періоду Київської держави до кінця XIX ст. В експозиції представлено колекції речей дорожнього побуту і поштового приладдя: чорнильні прибори XIX-XX ст., дзвіночки, підсвічники, колекції поштових марок.&lt;br /&gt;<br />
В окремому залі відтворено інтер’єр робочого місця станційного наглядача та куточок для відпочинку подорожуючих.

Коплекс підвалів втрачених ніжинського міського та грецького магістратів

Рештки підвалів виявлені 2002 року в результаті провалу вантажного автомобіля. Вперше археологічно зафіксовані вході охоронних археологічних досліджень 2005р. В результаті георадарного обстеження в 2016 році зафіксована наявність серії пустот що ймовірно становлять собою рештки підвалів магістратів. В 2017 році розпочате їх повноцінне археологічне обстеження.

Ліцей (мур.) 1805 - 1817 рр

Ліцей князя Безбородька – один з найстаріших вищих навчальних закладів України.&amp;amp;amp;amp;lt;br /&amp;amp;amp;amp;gt;&amp;amp;amp;lt;br /&amp;amp;amp;gt;&amp;amp;lt;br /&amp;amp;gt;&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;<br />
Відкритий у 1820 р. на кошти нащадка української козацької старшини, канцлера О.А. Безбородька та його брата графа І.А.Безбородька як Гімназія вищих наук. Навчальний корпус гімназії споруджено протягом 1805 - 1817 рр. за проектом академіка архітектора Луїжі (Алоїзія) Руска . У стильовому відношенні будівля відобразила риси класицизму кінця XVIII ст..&amp;amp;amp;amp;lt;br /&amp;amp;amp;amp;gt;&amp;amp;amp;lt;br /&amp;amp;amp;gt;&amp;amp;lt;br /&amp;amp;gt;&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;<br />
За статусом гімназія посідала проміжне становище між університетами та губернськими гімназіями. Вона надавала енциклопедичну освіту. Термін навчання в гімназії був дев’ятирічним .&amp;amp;amp;amp;lt;br /&amp;amp;amp;amp;gt;&amp;amp;amp;lt;br /&amp;amp;amp;gt;&amp;amp;lt;br /&amp;amp;gt;&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;<br />
Під час миколаївської реакції в 1827-1830 рр. відбулося слідство за «Справою про вільнодумство », унаслідок чого Гімназію було реорганізовано в Ніжинський фізико-математичний ліцей.&amp;amp;amp;amp;lt;br /&amp;amp;amp;amp;gt;

Лавки Благовіщенського монастиря

Лавки Благовіщенського монастиря (1804-1814). Ніжинський Благовіщенський монастир знаходиться у центральній частині міста і має форму чотирикутника з усіх боків оточеного мурованою огорожею. Лицева частина огорожі виходить на пішохідну вулицю Гоголя і вся складається з 21 лавки, які здавалися монастирем у найом ніжинським торговцям. Головний вхід до монастиря, або Святі ворота, містяться поміж лавками проти собору Благовіщеня Пресвятої Богородиці. На схід від Святих воріт понад лавками на другому поверсі міститься тепла церква монастиря святих апостолів Петра і Павла. Лавки і церкву з дзвіницею збудовано переважно на кошти архімандрита Віктора Черняєва.

Миколаївський собор

Одна з найдавніших мурованих споруд періоду раннього бароко на Лівобережній Україні. Хрестоподібна, всефасадна, пятибанна мурована споруда. Побудована на кошти ніжинських козаків. Собор є окрасою та архітектурною домінантою старого міста. Сучасний вигляд має з часів реставрації 1980-1986 рр.

Пантелеймоно–Василівська церква

Збудована в 1788 р. на місці двох храмів – Василівського (дерев’яного) та Пантелеймонівського (мурованого). Однобанна, прямокутна у плані Василівська церква схожа за формою на корабель, або човен. Хрестоподібність плану проявляється лише у внутрішньому просторі. Декор храму здійснений у класичних формах. Ця оригінальна за своїм об’ємно-конструктивним рішенням споруда довгий час була єдиним діючим православним храмом у Ніжині.

Петропавлівська тепла церква Благовіщенського монастиря з дзвіницею

Петропавлівська тепла церква Благовіщенського монастиря з дзвіницею (1804-1814) – мурована двоповерхова будівля, яка своїм фасадом виходила на Соборну площу. Побудована на кошти архімандрита Віктора Черняєва на східному розі монастиря. Церква міститься над торговими лавками, у другому поверсі. До східної вівтарної частини церкви примикає дзвіниця, яка здіймалася над будівлею другим восьмигранним ярусом. На дзвіниці було встановлено годинник з боєм – куранти (другий ярус і куранти не збереглися). З північного боку до церкви прибудували двоповерхові ігуменські покої, а на першому розмістили загальну трапезну (1817).

Повітове училище

Зв&amp;#039;язок з визначними особистостями: Сошенко І.М. – укр..живописець, викладач, Сенчило-Стефановський О.Ф.- художник. Самокиш М.С. – художник , графік, випускник училища

Пожежне депо

Ніжинська пожежна команда заснована ще в 1865 р., розташовувалася (де й розміщується дотепер) біля будівлі Міської Думи. В 1910 р. на місці дерев’яних сараїв було збудовано цегляне двоповерхове пожежне депо (власне, депо розташовувалося на першому поверсі). Міським бюджетом утримувалася спеціальна пожежна добровільна команда. Зараз – воєнізована Пожежна частина МНС України.

Покровська церква

Мурована церква споруджена у формах барокко. За типом – тетраконх. До кубічного центрального об”єму з чотирьох боків прилягають екседри ( на півциркульні у плані приміщення) нижчі від основного об”єму. В середині зберігся живопис кін.18 ст.. В перш. половині 19 ст . з заходу прибудовано двох”ярусну ампірну дзвіницю. Церква належить УПЦ Київського Патріархату.

Синагога Золотницького

Була збудована у 1910-ті рр. Будинок одноповерховий, дерев’яний обкладений цеглою. В плані прямокутний із дерев’яною верандою біля торцевого фасаду. Планування комбіноване, анфіладне та коридорне. Молитовний зал орієнтований на вулицю і має 4 вікна. Решта кімнат приблизно у два рази менша за площею, кожна з них має по одному чи по два віконні прорізи. Синагога добре збереглася до нашого часу і майже не зазнала перебудов.

Синагога Шнеєрсона

Синагога Шнеєрсона була збудована у 1850 р. Її первинна назва Молитовний дім імені Шнеєрсона, діяла з 1851 р. і до революційних подій ХХ ст. Це двоповерхова цегляна будівля, з характерними для середини ХІХ ст. монументальними оздоблювальними елементами.

Спасо-Преображенська церква

Перша дерев”яна Спасо-Преображенська церква була побудована в 1673р. Фундамент нової кам”яної споруди храму заклали поруч зі старою будівлею в 1748 р. Три велики бані, увінчані напівкруглими склепіннями, розташовані на одній осьовій лінії будівлі, що характерно для традиційної народної дерев”яної архітектури України 17-18 ст.. <br />
17 травня 1861 р. відбулася вселюдна панахида на церковному майдані над труною Тараса Шевченка, коли через Ніжин пройшов останній шлях Великого Кобзаря в Україну. <br />
Зараз храм належить УПЦ Київського Патріархату.

Торгові ряди Миколаївського собору

Торгові ряди Миколаївського собору – частина архітектурного комплексу Миколаївського собору, який формувався у ХУІІ – ХІХ ст. Були побудовані (перебудовані) у 1842 р. одночасно з теплою церквою Іоанна Передтечі.

Флігель садиби Пелепонова

Грецька вулиця (сучасна назва вул. Гребінки Є.) – одна з найстаріших вулиць міста та головна вулиця ніжинського грецького кварталу. З ХУІІІ ст. була забудована садибами та громадськими будівлями ніжинських греків.

Церква Іоанна Милостивого

Побудована у 1780 р. на міському Іоанно-Богословському (Іоанно-Милостивому) кладовищі на південно-західній околиці міста, яка мала історичну назву Обжарівщина. Кладовище виникло у 1732 р.

Церква Вознесіння Господнього

Кам”яна церква Вознесіння Господнього ( Вознесенська) будувалась з 1782-1805 р. Храм мав один престол в ім”я Вознесіння Господнього. Зведений завдяки коштам поміщика Тарасевича та прихожан. В 1853- 1855 р. будівлю дещо перебудували й розширили. Церква належить УПЦ Московського Патріархату.

Церква святих Костянтина та Олени

Церква святих Костянтина та Олени зведена на Грецькому кладовищі за ініціативою грецької громади в Ніжині. Під алтарними стінами церкви похований Анастасій Зосима – дворянин, кавалер Грецького Командорського Ордена Спасителя, меценат, жертвував -ший значні кошти на відкриття православних храмів, училищ, бібліотек, лікарень та його не менш відомий брат Микола Зосима. Кладовищенська церква перероблена на ритуальний зал. Належить УПЦ Київського Патріархату.