Будинок був зведений наприкінці XVІІІ ст. Зазнав кількох перебудов: наприкінці ХІХ ст. змінено архітектуру артикуляцію фасадів, в ІІ пол. ХХ ст.змінено планування при пристосуванні для сучасних потреб..За своїми архітектурними формами і пропорціями споруда гармонійно вписується в оточуюче історико-архітектурне середовище,являє собою зразок фасадної забудови вулиці Старого Міста рубежу XVІІІ – ХІХ століть.
Об’єкт розміщено в центральній частині міста, на червоній лінії вул. Яворського. Головний фасад обернений у бік парку, утвореного перед Миколаївським собором у ХІХ ст. Первісно будинок був наріжним, північний фасад виходив на невеликий провулок, що був ліквідований також у ХІХ ст. під час укрупнення кварталів.
Будинок зведений наприкінці XVІІІ ст., він показаний на плані 1802 р. вже як мурована будівля. У ХІХ ст. зазнав деяких перебудов: додано аттик на головному фасаді, перемички віконних прорізів набули лучкової форми. Одноповерховий, із підвалом. Первісне планування було, очевидно, секційним та складалося із двох об’ємів, між якими з боку двору зроблено уступ. Система планування – анфіладна, частково збережена у дворовій секції.
Пластичне вирішення фасадів стримане і походить, в основному, з другої половини ХІХ ст. Натурні архітектурні дослідження дадуть змогу встановити первісне декорування фасадів.
Будівля є характерним прикладом цивільної архітектури Ніжина рубежу XVІІІ – ХІХ століть.
Кав’ярня грека М.Стефант’єва за своїми архітектурними формами і пропорціями гармонійно вписується у оточуюче історико-архітектурне середовище,являє собою зразок фасадної забудови вулиці
Старого Міста рубежу XVIII-XIX століть.