Олександр Олександрович Богомолець народився 1881 р. в м. Києві в сім’ї земського лікаря, титулярного радника, засідателя Ніжинського повітового суду Олександра Михайловича Богомольця (1850–1935) і його дружини Софії Миколаївни (1856–1892). Дитячі роки О.О. Богомолець провів у Ніжині, в будинку, що розташований в одному з мальовничих куточків Ніжина, по вул. Воздвиженській яка сполучає центр міста з такими його районами як Магерки і Кручі. У 1892 році Олександр Олександрович вступив до чоловічої гімназії при Історико-філологічного інституті князя Безбородька. У 1906 р. закінчив медичний факультет Новоросійського університету. Науковий і творчий шлях Олександра Олександровича пов'язаний з вивченням питань патологічної фізіології, ендокринології, вегетативної нервової системи, вченням про конституції і діатез, онкології, фізіології і патології сполучної тканини та проблемам довголіття. У 1930 р. О. О. Богомолець очолив роботу провідної наукової установи країни Академії наук, протягом 16 років, керував роботою АН УРСР, Інститутом експериментальної біології та патології, а також Інститутом клінічної фізіології.

Будинок, в якому проживала родина Богомольців у Ніжині, являє собою цінну пам’ятку української архітектури початку XIX століття. Після смерті вченого Виконком Ніжинської Міської Ради зробив цей будинок меморіальним. На меморіальній дошці, встановленій на фасаді будинку, золотими літерами красується напис, що тут з 1888 по 1904 жив академік О. О. Богомолець. Садиба розташована на березі річки Остер. Навпроти – чудовий інститутський парк.

Будинок, одноповерховий, за словами старожилів, з фасадом, який прикрашали дерев’яні колони, з двома крилами надбудовами. З 1940 р., переданий у власність ветлабораторії з присадибною ділянкою. Працівники даної установи і досі доглядають за липовою альтанкою і бузковою алеєю.