Житловий кам`яний двоповерховий будинок належав графу Якову Капуані (? – 1794) - уродженцю італійської П`яченци, військовому коменданту м. Ніжина.<br /><br />
У цьому будинку в травні 1787 р. граф Капуані приймав Франціско де Міранду (1750-1816) – національного героя республіки Венесуела, одного з ініціаторів та керівників боротьби за незалежність іспанських колоній у Південній Америці.<br /><br />
Будинок являє собою зразок будівлі періоду раннього класицизму, особливу привабливість якому надає ризаліт дворового фасаду на рівні другого поверху, що має відкриту галерею на чотирьох круглих стовпах, нажаль нині частково закладену цеглою.<br /><br />
У дворі садиби зберігся старий 200- столітній дуб. Це дерево можна побачити на фотографіях Ніжина кінця 19 ст.<br />
Будинок двоповерховий з підвалом. В плані має складну конфігурацію, обумовлену ризалітами на фасадах. Первісне планування збереглося майже без змін. Внутрішня структура являє собою двохрядну планувальну систему, причому менші за розміром та значенням приміщення згруповані з боку двору, а більші парадні – з боку вулиці. Первісно окремі кімнати, очевидно, поєднувалися анфіладою. Перекриття першого поверху та підвалу – у вигляді склепінь, другого – плоскі.
Головний фасад вирішено у формах раннього класицизму. Чотири пілястри акцентують вісь симетрії, їх площини канельовані. Вікна мають прямокутну форму та прості обрамлення. Над прорізами псевдоризаліту вміщено ліпні гірлянди. Ризаліт дворового фасаду на рівні другого поверху має відкриту галерею на чотирьох круглих стовпах.
Будинок за своїми архітектурними формами і пропорціями гармонійно вписується у оточуюче історико-архітектурне середовище, являє собою зразок забудови Овдіївського передмістя на рубежі 18 – 19 століть. Будівля є цікавим прикладом цивільної архітектури Ніжина рубежу 18 – 19 ст. За стилістичними рисами близька до творчого почерку архітектора П. Ярославського.
