Assumption Church, built in 1761, used to have a magnificent view. In the 19th century a three-tier tower was attached to the western side. According to the stories and archives it was a rather large building, divided into the summer and winter church. In the summer of 1943, Soviet soldiers blew up five-domed Assumption Church, and in 1959 a tank ruined the remains of its walls.
Initially wooden — later stone — the cathedral was built in gothic style in the 18th century for catholic officers and was dedicated to the patrons of the local church St. Peter and Paul. The cathedral was destroyed during the city liberation from the Nazi regime.
Saint Іoann Predtecha Church was built in 1842 as a warm, heated in winter, a Church at St Nicholas Cathedral. Originally had a classic style. 10 one-store stone benches of the Cathedral formed a shopping arcade - a long enclosure surrounded by an open gallery. Benches fenced off Cathedral complex from the square from the East on the same line with the apse of the Church of Іoann Predtecha , closely adhering to it. In the 20-ies of the 19th century the Church was distorted and converted into a municipal House of culture. An open gallery of shopping arcades was bricked up.
Мурований інвалідний будинок на колишньому Грецькому подвір’ї було споруджено рішенням ніжинської грецької громади у 1821 р. Призначався для утримання хворих, немічних і бідних престарілих греків.
Кам’яна будівля міського Магістрату Ніжина, була споруджена у 1771 р. за проектом А. Квасова, на місці колишньої дерев’яної будівлі постраждалої від пожежі. Ніжинський магістрат був своєрідним типом будівлі міської ратуші кінця XVIII–початку XIX ст.: цегляної, двоповерхової, з восьмикутним дерев'яним «бельведером» (баштою з годинником). Будинок магістрату за структурою, був вирішений у стильових формах класицизму, складався з центрального двоповерхового корпусу і прилеглих до нього обабіч одноповерхових торгових рядів. З ряду причин будівля протягом кількох десятиліть стала аварійною. Розпорядженням Міської Думи було прийнято рішення про остаточний демонтаж центральної частини Магістратського корпусу, який був завершений у 1849 р.
Будівля втрачена під час Другої світової війни. Побудована була у пер. пол. ХІХ ст. у стилі класицизму. Призначалась для зустрічей повітового дворянства, проведення благодійних заходів, балів. У 1846 р. в будинку дворянського зібрання було влаштовано прийом на честь приїзду до міста Т.Г. Шевченка. У великій залі влаштовувались концерти, театральні вистави. В одній з таких вистав у 1876 р. взяла участь у якості актирси М.К. Адасовська (Заньковецька)
2. Ветхоріздвяний Георгіївський монастир збудований у І пол. XVII ст. у західній околиці Ніжина. Головним храмом обителі була церква Різдва Пресвятої Богородиці з приділом св. Георгія. У 1716 р. митрополит Стефан Яворський приєднує Ветхоріздвяний Георгіївський монастир до володінь Благовіщенського монастиря. За радянської влади Ветхоріздвяний Георгіївський монастир було перетворено на притулок для безпритульних, а згодом віддано на потреби місцевого колгоспу. До нашого часу будівлі монастиря не збереглися.
До Спасо-Преображенської церкви, виконаної у стилі бароко у 1857 р. із заходу була прибудована тепла церква, де велося богослужіння переважно взимку, також була добудована трьохярусна дзвіниця Всі монументальні споруди являли собою архітектурний ансамбль витриманий в єдиному стилі.
Дзвіниця була споруджена в 1705 р. на території Всіхсятської церкви. Як і сама церква, вона кілька разів перебудовувалася. Свій остаточний вигляд вона отримала під час будівництва 1800–1805 рр. Трьохярусна дзвіниця мала витончені декоративні деталі, характерні для неокласицизму, колони корінфського ордена, завершувалася банею. Це була найвища споруда у місті, слугувала своєрідним орієнтиром для місцевих жителів
Петропавлівська тепла церква Благовіщенського монастиря з дзвіницею (1804-1814) – мурована двоповерхова будівля, яка своїм фасадом виходила на Соборну площу. Побудована на кошти архімандрита Віктора Черняєва на східному розі монастиря. Церква міститься над торговими лавками, у другому поверсі. До східної вівтарної частини церкви примикає дзвіниця, яка здіймалася над будівлею другим восьмигранним ярусом. На дзвіниці було встановлено годинник з боєм – куранти (другий ярус і куранти не збереглися). З північного боку до церкви прибудували двоповерхові ігуменські покої, а на першому розмістили загальну трапезну (1817).
Зв'язок з визначними особистостями: Сошенко І.М. – укр..живописець, викладач, Сенчило-Стефановський О.Ф.- художник. Самокиш М.С. – художник , графік, випускник училища