Гімназія відкрита у 1878 р. як жіноча прогімназія (4-х класний навчальний заклад, початкова школа) на кошти петербурзького золотопромисловця, уродженця Ніжина А.Ф.Кушакевича в пам'ять про померлу дружину Пелагею Іванівну. Андрій Федорович помер роком раніше. Тож на залишені ним кошти його небіж Павло Федорович відкрив першу в Ніжині загальну жіночу прогімназію . У 1884 р. перетворена на гімназію. Для цього, крім коштів згідно із заповітом, А.Ф.Кушакевич пожертвував власний будинок на Гоголівській вулиці, а також ще за життя придбав одноповерховий будинок поруч. До кожного з них у 1900 р. стараннями тодішнього міського голови П.Ф.Кушакевича було добудовано другий поверх у тому вигляді, в якому ці будинки можна побачити зараз. Щороку близько сотні дівчат отримували тут належну середню освіту, факультативно освоюючи вишивання, співи та іноземні мови. В стінах цієї гімназії в 1890-1900-х роках поміж цілої когорти відомих і визначних освітніх діячів Ніжина, кількох професорів НІФІ – відомих вчених, працювала вихователем також дружина П.Ф.Кушакевича Єлизавета Дмитрівна, яку у 1902 р. на прохання викладачів гімназії було обрано до Попечительської ради цього навчального закладу.

У 1920 р. гімназія була перетворена на Єдину Трудову школу №7 для хлопчиків, в 1943 р. тут розміщувався військовий шпиталь. А з 1 вересня 1954 р. стає начальним закладом змішаного типу навчання (для дівчат та хлопців)

Міський кредитний банк збудовано наприкінці ХІХ ст. у стилі модерн. Відкриття банку з його системою кредитування давало місту прибуток і прискорювало розвиток промисловості і торгівлі. Першим його директором було обрано ніжинського купця, гласного міської думи Миколу Артемовича Куликова. Із звітів комерційного банку за 1876 р. відомо, що від банківських операцій середній прибуток за місяць становив від 870 до 2130 крб., а за рік – до 16 тис. крб. Значна частина цього прибутку потрапляла у міську казну і використовувалась переважно на благоустрій міста – прокламування доріг, ремонт мостових, освітлення, утримання вулиць та бульварів в чистоті. У повоєнні часи будівля банку зазнала значної перебудови. Архітектурні перетворення повоєнного часу, зумовлені як об’єктивними причинами – руйнуваннями 1941 та 1943 років, так і кон’юнктурними - ідеологічними. Головних руйнувань будівлі на Гоголівській вулиці ( тепер вул. Гоголя) зазнали у вересні 1943 р. під час відступу німецьких військ і вступу до міста частин Радянської армії. Перебудова колишнього комерційного банку була пов’язана з прибудуванням до нього із західної сторони примітивної будівлі, що з’єднало цю пам’ятку з будинком колишньої гімназії П.І.Кушакевич. Відтепер усі три будівлі становлять єдиний учбовий корпус міської загальноосвітньої школи №7