Богадільня (інвалідний дім) Грецького подвір’я
Мурований інвалідний будинок на колишньому Грецькому подвір’ї було споруджено рішенням ніжинської грецької громади у 1821 р. Призначався для утримання хворих, немічних і бідних престарілих греків.
Будинок Ніжинського Магістрату
Кам’яна будівля міського Магістрату Ніжина, була споруджена у 1771 р. за проектом А. Квасова, на місці колишньої дерев’яної будівлі постраждалої від пожежі. Ніжинський магістрат був своєрідним типом будівлі міської ратуші кінця XVIII–початку XIX ст.: цегляної, двоповерхової, з восьмикутним дерев'яним «бельведером» (баштою з годинником). Будинок магістрату за структурою, був вирішений у стильових формах класицизму, складався з центрального двоповерхового корпусу і прилеглих до нього обабіч одноповерхових торгових рядів. З ряду причин будівля протягом кількох десятиліть стала аварійною. Розпорядженням Міської Думи було прийнято рішення про остаточний демонтаж центральної частини Магістратського корпусу, який був завершений у 1849 р.
Будинок ніжинського повітового дворянського зібрання
Будівля втрачена під час Другої світової війни. Побудована була у пер. пол. ХІХ ст. у стилі класицизму. Призначалась для зустрічей повітового дворянства, проведення благодійних заходів, балів. У 1846 р. в будинку дворянського зібрання було влаштовано прийом на честь приїзду до міста Т.Г. Шевченка. У великій залі влаштовувались концерти, театральні вистави. В одній з таких вистав у 1876 р. взяла участь у якості актирси М.К. Адасовська (Заньковецька)
Ветхоріздвяний Георгіївський (Красноострівський) монастир
Ветхоріздвяний Георгіївський монастир збудований у І пол. XVII ст. у західній околиці Ніжина. Головним храмом обителі була церква Різдва Пресвятої Богородиці з приділом св. Георгія. У 1716 р. митрополит Стефан Яворський приєднує Ветхоріздвяний Георгіївський монастир до володінь Благовіщенського монастиря. За радянської влади Ветхоріздвяний Георгіївський монастир було перетворено на притулок для безпритульних, а згодом віддано на потреби місцевого колгоспу. До нашого часу будівлі монастиря не збереглися.
Дзвіниця і тепла церква Спасо-Преображенської церкви
До Спасо-Преображенської церкви, виконаної у стилі бароко у 1857 р. із заходу була прибудована тепла церква, де велося богослужіння переважно взимку, також була добудована трьохярусна дзвіниця Всі монументальні споруди являли собою архітектурний ансамбль витриманий в єдиному стилі.
Дзвіниця Всіхсвятської церкви
Дзвіниця була споруджена в 1705 р. на території Всіхсятської церкви. Як і сама церква, вона кілька разів перебудовувалася. Свій остаточний вигляд вона отримала під час будівництва 1800–1805 рр. Трьохярусна дзвіниця мала витончені декоративні деталі, характерні для неокласицизму, колони корінфського ордена, завершувалася банею. Це була найвища споруда у місті, слугувала своєрідним орієнтиром для місцевих жителів
Костьол Святих Петра і Павла
На початку XVIIIст. для офіцерів˗католиків був побудований дерев’яний костьол, а пізніше ˗ кам’яний, у готичному стилі, присвячений покровителям парафії ˗ святим апостолам Петру та Павлу. Костьол зруйнований під час визволення Ніжина від німецько˗фашистських загарбників.
Петропавлівська тепла церква Благовіщенського монастиря з дзвіницею
Петропавлівська тепла церква Благовіщенського монастиря з дзвіницею (1804-1814) – мурована двоповерхова будівля, яка своїм фасадом виходила на Соборну площу. Побудована на кошти архімандрита Віктора Черняєва на східному розі монастиря. Церква міститься над торговими лавками, у другому поверсі. До східної вівтарної частини церкви примикає дзвіниця, яка здіймалася над будівлею другим восьмигранним ярусом. На дзвіниці було встановлено годинник з боєм – куранти (другий ярус і куранти не збереглися). З північного боку до церкви прибудували двоповерхові ігуменські покої, а на першому розмістили загальну трапезну (1817).
Повітове училище
Зв'язок з визначними особистостями: Сошенко І.М. – укр..живописець, викладач, Сенчило-Стефановський О.Ф.- художник. Самокиш М.С. – художник , графік, випускник училища
Церква Іоанна Предтечі 1842р
Церква Іоанна Предтечі збудована у 1842 р., як тепла, опалювальна у зимовий час, церква при Миколаївському соборі. Первісно мала класицистичний стиль. 10 мурованих одноповерхових лавок собору утворювали торгові ряди - довгий корпус, оточений відкритою галереєю. Лавки відгороджували соборний комплекс від площі зі сходу по одній лінії з апсидою церкви Іоанна Предтечі, впритул прилягаючи до неї. У 20-тих рр. ХХ ст. церкву спотворено та перебудовано на міський Будинок культури. Відкриту галерею торгових рядів закладено цеглою.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Успенська церква, зведена 1761 року, мала особливо величний вигляд. У ХІХ столітті до неї із західного боку прибудували триярусну дзвіницю. З розповідей і архівних документів відомо, що це була досить велика будівля, яка поділялась на холодну та теплу церкви. Влітку 1943 року радянські солдати висадили в повітря п’ятибанну Успенську церкву, а 1959 року танк доруйнував рештки її стін.
