2. Ветхоріздвяний Георгіївський монастир збудований у І пол. XVII ст. у західній околиці Ніжина. Головним храмом обителі була церква Різдва Пресвятої Богородиці з приділом св. Георгія. У 1716 р. митрополит Стефан Яворський приєднує Ветхоріздвяний Георгіївський монастир до володінь Благовіщенського монастиря. За радянської влади Ветхоріздвяний Георгіївський монастир було перетворено на притулок для безпритульних, а згодом віддано на потреби місцевого колгоспу. До нашого часу будівлі монастиря не збереглися.
Ветхоріздвяний Георгіївський монастир – один з найстаріший кам’яних храмів Ніжина, побудований на честь покровителя міста св. Георгія. Відомий також під назвою Красноострівського, що походить від географічного розташування монастиря на красивому (красному) високому пагорбі на лівому березі р. Остер. Збудований у І пол. XVII ст. за сприяння православного шляхтича на прізвисько Біла Шапка, який заповів монастирю власний маєток на березі Остра. Дарований маєток став першою оселею монахів. Головним храмом обителі була церква Різдва Пресвятої Богородиці з приділом св. Георгія. Ще з часів Київської Русі територія Ветхоріздвяного монастиря була захищена двома земляними валами, що дозволяло місцевому населенню у XVII ст. використовувати обитель як фортецю для захисту ніжинців від нападу поляків і татар.
Починаючи з Б. Хмельницького українські гетьмани щедро обдаровували монастир земельними володіннями у Ніжинському козацькому полку: містечком Мрин та селами Салтикова Дівиця, Блистове, Волосківці, Стольне, Мильники,Талалаївка та ін. У володіння монахів було і безліч млинів на р. Остер, що були спалені запорожцями Івана Брюховецького під час Чорної ради в Ніжині 1663 року. Незважаючи на значні земельні володіння і працелюбність монахів у кін XVII ст. господарське життя Ветхоріздвяного Георгіївського монастиря прийшло в занепад. У 1716 р., рятуючи зникаючий монастир, митрополит Стефан Яворський, за погодженням з гетьманом Іваном Скоропадським, приєднує Ветхоріздвяний Георгіївський монастир до володінь новозбудованого у Ніжині Благовіщенського монастиря. На монастирському цвинтарі знайшли останній притулок ніжинський війт Петро Тернавіот, перший директор Ніжинської гімназії вищих наук імені князя Безбородька Василь Кукольник.
Після більшовицького перевороту 1917 р. й встановлення радянської влади Ветхоріздвяний Георгіївський монастир було закрито й перетворено на притулок для безпритульних. Перед Другою Світовою війною залишки будівель монастиря й могильні склепи його цвинтаря були повністю розібрані місцевими мешканцями для будівництва власних господарських споруд. Нині на території колишнього монастиря на вул. Челюскіна збудовано пам’ятну капличку.
