а. Городище-Дитинець. Замок Х-ХІХ ст.

b. Окольне місто «Фортеця» Х-ХІХ ст.

с. Поселення «Нове місто».

d. Посад.

За версієй О.Ф. Шафонського в центральній частині міста на лівому березі р. Остер на території колишньої фортеці XVII-XVIII ст. (далі ур. Замок) існувало давньоруське городище, яке дослідник ототожнює з літописним Ніжатином, згаданого в літописі у 1135 та 1147 рр.. Саме на території колишнього городища, на його думку і виникло сучасне місто Ніжин. Дану теорію підтримали М. В. Гербель, М. Є. Марков, С. М. Соловйов, В. Г. Ляскоронський та ін.. У 1989-1990 рр. в ході археологічних досліджень під керівництвом В. П. Коваленка та Ю. М. Ситого було встановлено наявність давньоруського та пізнього середньовічного шарів.

a) Городище-Дитинець Замок Х-ХІХ ст. (ур. Замок) знаходиться на ділянці лівого берега р. Остер. В ХVІІ – ХVІІІ ст. у межах пам’ятки розташовувалась Ніжинська фортеця (Ніжинський замок. Саме О. Ф. Шафонський стверджував проте, що Ніжинська фортеця була збудована на руїнах старішого городища.

Городище займає площадку округлої форми, підвищену над заплавою р. Остер на 3-4 м. Із заходу, півдня та сходу ця площадка обмежена западинами – засипаними ровами, по яким сьогодні проходять вул. ім. Подвойського та Покровській. З заходу окреслена вул. Московською та площею ім. Марії Заньковецької. З півночі обмежене р. Остер.

В ході археологічних досліджень було встановлено наявність культурного шару XVII-XVIII ст. та слідів значних перебудов та залишки підвалів XVIII-ХІХ ст.. У 2004-2005 рр. по вул. Московській 10 та 12 знайдені залишки дерев’яних конструкцій, що можуть відноситися до забудови колишньої фортеці. У 2010 р. в ході розкопок, неподалік Богоявленської Замкової церкви виявлено залишки кладовища XVIII-ХІХ ст..

На території, що відводять під давньоруське городище не було виявлено жодного давньоруського об’єкта. Невелика кількість кераміки ХІІ – ХІІІ ст., (на відміну від знахідок XVII-XVIII ст., що зустрічаються досить часто). А тому, питання про існування укріпленого поселення давньоруської доби на території Замку лишається відкритими.

b) Окольне місто «Фортеця» Х-ХІХ ст. примикає з півдня та сходу (вул. Червона Гребля, Б. Хмельницького) та заходу (парк ім. Т. Г. Шевченка, площа ім. І. Франка) від дитинця. Вході досліджень 1980-х рр. та на початку ХХІ ст. дозволило констатувати аналогічну ситуацію щодо ур. Замок давньоруський шар практично знищено в ході забудови XVII-XІХ ст.., вдалося зафіксувати лише фрагментарно по вулицях Василівській та Б. Хмельницького.

c) Поселення «Нове місто». Нове місто – з півдня примикає до посаду городища в урочищі Замок. Воно знаходиться в центральній частині Ніжина, на правому березі Остра, Його площа – 25 га. Дослідження пам’ятки здійснювалися Ю. М. Ситим у 1990 р. та І. С. Кедуном у 2004-2012 роках. Згідно планам та описам Ніжина, в ХVІІІ ст. тут знаходився старий форштадт (передмістя), заселений не пізніше ХVІ ст. (джерела вказують на його давність). Форштат був оточений неглибоким ровом. Рів знищили в ХІХ ст. в ході генерального межування; в сучасному рельєфі він майже не простежується. Було встановлено, що час розквіту поселення припадає на XVI–XIX ст., при цьому культурний шар є надзвичайно насиченим матеріалами (фрагменти кругового посуду, кахлі, люльки тощо), наявні чисельні археологічні комплекси [Кедун, 2013, с. 14]. В ході археологічних досліджень по вул. Липоврізькій та Ломоносова вдалося встановити наявність давньоруського шару, який частково зберігся. Складність подальших досліджень становить те, що поселення знаходиться під приватною забудовою.

d) Територія посаду Х-ХІІІ ст.. Межує з городищем зі сходу, півдня та заходу. Площа посаду – понад 30 га.. Дослідження на території посаду дозволило встановити, що культурний шар давньоруського періоду було знищено в ході забудови XVII-XVIII ст..