Народний музей українського старовинного костюму та побуту Ніжинської дитячої хореографічної школи

Категорії: Музеї;
Статус: Об'єкт національного значення;
показати на карті

Музеї - це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, які відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні світогляду українських громадян. Це особливий пласт цивілізації, котрий несе світу народну культуру та традиції. У мальовничому місті Ніжині одним з наймолодших музеїв є Музей українського старовинного костюму та побуту Ніжинської дитячої хореографічної школи. Його було відкрито у рамках відзначення 10-річчя Незалежності України на базі єдиної на Чернігівщині хореографічної школи з метою більш ефективної роботи з підростаючим поколінням та молоддю.

У 2009 році Постановою колегії управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації від 23 грудня 2009 р. № 16 Музею українського старовинного костюму та побуту Ніжинської ДХШ було присвоєно звання «народний».

Музейні експонати поділяються на три основні експозиційні розділи:

- Український старовинний костюм

- Предмети домашнього вжитку та побуту

- Український рушник

Одяг багато чого може сказати про людину. Національний костюм розповість усе про народ. Віками речі відігравали як естетичну так і захисну роль. У вишивці частина душі нашого колоритного народу, саме вишита сорочка є невід’ємним атрибутом українського костюму. Представлені також декілька експонатів взуття.

Рушник, як особливий, високого рівня сакральності предмет, характерний для багатьох народів, головним чином слов’янської, балтійської та угоро-фінської груп. Протягом усього життя людину супроводжували рушники. Вони були своєрідними медіаторами , тобто посередниками між Богом і людиною. Рушники використовувались, враховуючи їх велику силу, магію, чи, виражаючись сучасною мовою, дію, у різноманітних життєвих ситуаціях.І сьогодні традиції не згасають, жодне весілля не обходиться без вишитого українського рушника.

Захоплює і експозиція побутових предметів та предметів домашнього вжитку. Праски XX ст, глечики та чугунці, бодня для сала XIX ст. Солом’яник – один зі старовинних видів плетеного посуду, що побутував на Чернігівщині. Для виготовлення використовували солому та лозу, лико чи бересту. Популярними були і плетені скрині.

Місце на карті