Будинок, у якому жив Л.І.Глібов

Dating: Початок 19 ст
Protection # (for objects of local significance) : 120-Чр
Address: Вул. Некрасова, 2
Categories: historical monument;
Epoch: the Imperial epoch;
Personalities: Leonid Ivanovych Hlibov;
show on the map

Будинок священика Успенської церкви Федора Бордоноса. У цьому будинку в 1852-55, та 1863-67 роках проживав видатний український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч Леонід Глібов (1827-93)

Житловий дерев`яний будинок споруджений на початку 19 ст. належав батькові дружини українського поета-байкаря Леоніда Глібова, священику Федору Бордоносу. Поет проживав у ньому в 1852-55 рр., коли навчався у Ніжинському юридичному ліцеї. У 1863-67 Л.Глібов жив тут під наглядом поліції після звільнення його від педагогічної роботи у Чернігові за зв'язок з демократичними організаціями. Останній раз поет зупинявся у будинку в 1881, коли приїздив на відкриття пам`ятника М.В. Гоголю і виступав з читанням віршів присвячених письменнику.

Будинок дерев`яний, рублений, оклинцьований, оштукатурений; дах чотирисхилий, залізний.

Леонід Іванович Глібов Народився у селі Веселий Поділ Хорольського повіту. Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство провів у селі Горби Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу перейшов на роботу його батько, забравши з собою сім'ю.

Початкову освіту здобув удома за допомогою матері, а 1840 року вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847). До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости».

Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858 — у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи. Навколо сім'ї Глібова групується чернігівська інтелігенція. 1861-го письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок». На сторінках цього тижневика часто з'являлися соціально гострі матеріали, спрямовані проти місцевих урядовців, поміщиків-деспотів, проти зловживань судових органів. За зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863 Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено за ним поліцейський нагляд.

Два роки поет живе у Ніжині, а 1865-го повертається до Чернігова та деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867 він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-«метелики», друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей.

Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863, але майже весь наклад її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. 1872-го вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882 — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.

Помер 10 листопада 1893 в Чернігові, де його й поховали на території монастиря Святої Трійці (вул. Толстого, Болдина гора)

Location on the map