У 1768 році Обідовщина вже належала вихідцям із стародавнього німецького роду графам Вітгенштейнам. Саме цього року у затишному будинку, серед ретельно доглянутих дерев, народився майбутній фельдмаршал Петро Христианович Вітгенштейн.

У другій половині ХVІІІ ст. будинок з ділянкою землі Вітгенштейнів придбав генеральний суддя Ілля Безбородько – рідний брат князя й канцлера Катерини ІІ Олександра Андрійовича Безбородька. Перед смертю канцлер заповів гроші на побудову богадільні, але розпочати будівництво не встиг. Його брат Ілля Андрійович вирішив замість богадільні побудувати вищий навчальний заклад і виділив для цього велику садибу, куди входив його власний парк, одноповерховий житловий будинок (територія сучасної музичної школи) і вільна територія, де стоять споруди Ніжинського університету.

Будівництво парку почалося в ІІ-й половині ХVІІІ століття, коли дворянство тодішньої держави нестримно тяглось до показного блиску, слави й розкоші. Оцінивши багатства природи Обідовщини (25 десятин землі, струмок з джерелами річки Вир, група вікових дубів тощо), Ілля Безбородько, за проектами спеціалістів садово-паркової культури, заклав парк в англійському стилі. Були висаджені дерева і чагарники з різних зон країни, з-за кордону, викопано руками кріпаків ставок і побудовано довгий одноповерховий будинок І. Безбородька.

Для мешканців міста парк був відкритий щонеділі. Саме в цей парк кожної вільної хвилини поспішав молодий М. Гоголь, щоб побути наодинці з природою, зайнятись живописом, чи й просто поспілкуватись з садівником, поряд з яким почувався як вдома. У вільні часи в далеких 1820-х роках до саду приходили Є. Гребінка, В. Забіла, М. Гербель, Л. Глібов, Ф. Богушевич та інші. Вони читали тут свої ліричні й сатиричні твори, сперечалися на філософські, моральноетичні й соціально-громадські теми… У 1879 році спадкоємниця Безбородьків графиня Мусіна-Пушкіна передала сад міській управі в оренду на три роки, а потім, разом з мурованим будинком та іншими спорудами, подарувала місту Ніжину під назвою “Графський парк”.